1. Словник української мови в 11 томах

золотоверхий

ЗОЛОТОВЕ́РХИЙ, а, е, поет. Який має позолочений верх, позолочену баню і т. ін.

Далеко за озером в тумані біліють високі стіни, а за стінами піднімається здоровий золотоверхий палац (Н.-Лев., III, 1956, 290);

Надвечір.. побачили нарешті облите сонцем золотоверхе місто на святих наддніпровських горах (Гончар, II, 1959, 145).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. золотоверхий — золотове́рхий прикметник уроч. Орфографічний словник української мови
  2. золотоверхий — (храм) золотобанний, поет. злотоверхий, злотоглавий. Словник синонімів Караванського
  3. золотоверхий — -а, -е, поет. Який має позолочений верх, позолочену баню і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. золотоверхий — Золотове́рхий, -ха, -хе Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. золотоверхий — Золотоверхий, -а, -е Золотоглавый, съ золотымъ верхомъ. Золотоверха церква. Левиц. Пов. 4. Золотоверха скринька. Грин. II. 246. Словник української мови Грінченка