зорявий
Зо́рявий, -а, -е
= зоряний. Зорява стяга рожева зорялася. МВ. (О. 1862. І. 90). Зоряве небо миготить. К. (О. 1861. IV. 151).
Словник української мови ГрінченкаЗо́рявий, -а, -е
= зоряний. Зорява стяга рожева зорялася. МВ. (О. 1862. І. 90). Зоряве небо миготить. К. (О. 1861. IV. 151).
Словник української мови Грінченка