зоряниця —
зоряни́ця іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
зоряниця —
див. зірка; ранок
Словник синонімів Вусика
зоряниця —
-і, ж. 1》 Ранкова зоря (у 2 знач.); світанок. 2》 Те саме, що зоря 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
зоряниця —
ЗІ́РКА (небесне тіло; геометрична фігура; предмет такої форми), ЗОРЯ́, ЗОРЯНИ́ЦЯ поет., ЗІРНИ́ЦЯ поет., ЗВІЗДА́ діал. Холодні зірки мерехтіли в темному небі (О. Довженко); Знімаю зірку на кашкеті, Але назавжди воїном лишусь (М.
Словник синонімів української мови
зоряниця —
ЗОРЯНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Ранкова зоря (у 2 знач.); світанок. Знаю я, чого осмутнів ти, зелений гаю: б’ють тебе недосвіти, зоряниці в’ялять зимною росою, то й треба тобі марніти (Вас.
Словник української мови в 11 томах