зостановити

Зостанови́ти, -влю́, -виш

гл. = зоставити. Його сонного будили, не збудили, там його в неволі й зостановили. АД. І. 127.

Значення в інших словниках

1. зостановити — зостанови́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. зостановити — див. зостановлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зостановити — ЗАЛИША́ТИ (не відпускати когось з певного місця, пропонувати чи примушувати затриматись), ЛИША́ТИ, ОСТАВЛЯ́ТИ (ЗОСТАВЛЯ́ТИ) рідко, ЗОСТАНО́ВЛЮВАТИ рідко. — Док.: залиши́ти, лиши́ти, оста́вити (зоста́вити), зостанови́ти.  Словник синонімів української мови
4. зостановити — ЗОСТАНОВИ́ТИ див. зостано́влювати.  Словник української мови в 11 томах