1. Словник української мови Грінченка

зостановити

Зостанови́ти, -влю́, -виш

гл. = зоставити. Його сонного будили, не збудили, там його в неволі й зостановили. АД. І. 127.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зостановити — зостанови́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. зостановити — див. зостановлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зостановити — ЗАЛИША́ТИ (не відпускати когось з певного місця, пропонувати чи примушувати затриматись), ЛИША́ТИ, ОСТАВЛЯ́ТИ (ЗОСТАВЛЯ́ТИ) рідко, ЗОСТАНО́ВЛЮВАТИ рідко. — Док.: залиши́ти, лиши́ти, оста́вити (зоста́вити), зостанови́ти. Словник синонімів української мови
  4. зостановити — ЗОСТАНОВИ́ТИ див. зостано́влювати. Словник української мови в 11 томах