1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зостановити

зостанови́ти

див. зостановлювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зостановити — зостанови́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. зостановити — ЗАЛИША́ТИ (не відпускати когось з певного місця, пропонувати чи примушувати затриматись), ЛИША́ТИ, ОСТАВЛЯ́ТИ (ЗОСТАВЛЯ́ТИ) рідко, ЗОСТАНО́ВЛЮВАТИ рідко. — Док.: залиши́ти, лиши́ти, оста́вити (зоста́вити), зостанови́ти. Словник синонімів української мови
  3. зостановити — ЗОСТАНОВИ́ТИ див. зостано́влювати. Словник української мови в 11 томах
  4. зостановити — Зостанови́ти, -влю́, -виш гл. = зоставити. Його сонного будили, не збудили, там його в неволі й зостановили. АД. І. 127. Словник української мови Грінченка