1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зостановлювати

зостано́влювати

-юю, -юєш, недок., зостановити, -новлю, -новиш; мн. зостановлять, док., перех., розм.

1》 Припиняти чий-небудь рух; зупиняти.

2》 Примушувати залишатися де-небудь; не відпускати.

3》 Не радити щось робити, утримувати від чого-небудь.

4》 Затримувати, зосереджувати на кому-, чому-небудь (погляд, очі, увагу і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зостановлювати — зостано́влювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. зостановлювати — ЗАЛИША́ТИ (не відпускати когось з певного місця, пропонувати чи примушувати затриматись), ЛИША́ТИ, ОСТАВЛЯ́ТИ (ЗОСТАВЛЯ́ТИ) рідко, ЗОСТАНО́ВЛЮВАТИ рідко. — Док.: залиши́ти, лиши́ти, оста́вити (зоста́вити), зостанови́ти. Словник синонімів української мови
  3. зостановлювати — ЗОСТАНО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗОСТАНОВИ́ТИ, новлю́, но́виш; мн. зостано́влять, док., перех., розм. 1. Припиняти чий-небудь рух; зупиняти. Коней зостановили біля ниви (Мирний, IV, 1955, 243). 2. Примушувати залишатися де-небудь; не відпускати. Словник української мови в 11 томах