зотнути Зотну́ти, -ну́, -не́ш гл. = зітнути. Шевч. 382. Чуб. ІII. 270. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках зотнути — зотну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови зотнути — див. стинати I. Великий тлумачний словник сучасної мови зотнути — ЗОТНУ́ТИ див. стина́ти¹. Словник української мови в 11 томах