зітнути

Зітнути, -тну, -не́ш

гл. = стяти. Як дерево зітнуть, кожний тріски збірає. Ном. № 1249.

Значення в інших словниках

1. зітнути — зітну́ти 1 дієслово доконаного виду зрізати зітну́ти 2 дієслово доконаного виду з'єднати; звести  Орфографічний словник української мови
2. зітнути — I див. стинати I. II див. стинати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зітнути — ЗРІ́ЗУВАТИ (ріжучи, відокремлювати що-небудь від чогось), ЗРІЗА́ТИ, ОБРІ́ЗУВАТИ, ОБРІЗА́ТИ, РІ́ЗАТИ розм.; СПИ́ЛЮВАТИ, СТИНА́ТИ, ОБТИНА́ТИ (різко, повністю); ЗСТРИГА́ТИ (волосся, вовну і т. ін.). — Док.  Словник синонімів української мови
4. зітнути — ЗІТНУ́ТИ¹ див. стина́ти¹. ЗІТНУ́ТИ² див. стина́ти².  Словник української мови в 11 томах