Орфографічний словник української мови

зітнути

зітну́ти 1

дієслово доконаного виду

зрізати

зітну́ти 2

дієслово доконаного виду

з'єднати; звести

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зітнути — I див. стинати I. II див. стинати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зітнути — ЗРІ́ЗУВАТИ (ріжучи, відокремлювати що-небудь від чогось), ЗРІЗА́ТИ, ОБРІ́ЗУВАТИ, ОБРІЗА́ТИ, РІ́ЗАТИ розм.; СПИ́ЛЮВАТИ, СТИНА́ТИ, ОБТИНА́ТИ (різко, повністю); ЗСТРИГА́ТИ (волосся, вовну і т. ін.). — Док.  Словник синонімів української мови
  3. зітнути — ЗІТНУ́ТИ¹ див. стина́ти¹. ЗІТНУ́ТИ² див. стина́ти².  Словник української мови в 11 томах
  4. зітнути — Зітнути, -тну, -не́ш гл. = стяти. Як дерево зітнуть, кожний тріски збірає. Ном. № 1249.  Словник української мови Грінченка