зітнутий — Орфографічний словник української мови

зітнутий — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зітнути I. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зітнути II. Великий тлумачний словник сучасної мови
зітнутий — ЗІТНУ́ТИЙ¹ , а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зітну́ти¹. *У порівн. По висоті над бойовими порядками піхоти звисають ракети і в’януть, падаючи, як зітнуте сліпуче волоття (Гончар, III, 1959, 49). ЗІ́ТНУТИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зітну́ти². Словник української мови в 11 томах