зітнути —
зітну́ти 1 дієслово доконаного виду зрізати зітну́ти 2 дієслово доконаного виду з'єднати; звести
Орфографічний словник української мови
зітнути —
I див. стинати I. II див. стинати II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зітнути —
ЗРІ́ЗУВАТИ (ріжучи, відокремлювати що-небудь від чогось), ЗРІЗА́ТИ, ОБРІ́ЗУВАТИ, ОБРІЗА́ТИ, РІ́ЗАТИ розм.; СПИ́ЛЮВАТИ, СТИНА́ТИ, ОБТИНА́ТИ (різко, повністю); ЗСТРИГА́ТИ (волосся, вовну і т. ін.). — Док.
Словник синонімів української мови
зітнути —
Зітнути, -тну, -не́ш гл. = стяти. Як дерево зітнуть, кожний тріски збірає. Ном. № 1249.
Словник української мови Грінченка