зітнути
Зітнути, -тну, -не́ш
гл. = стяти. Як дерево зітнуть, кожний тріски збірає. Ном. № 1249.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зітнути — зітну́ти 1 дієслово доконаного виду зрізати зітну́ти 2 дієслово доконаного виду з'єднати; звести Орфографічний словник української мови
- зітнути — I див. стинати I. II див. стинати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зітнути — ЗРІ́ЗУВАТИ (ріжучи, відокремлювати що-небудь від чогось), ЗРІЗА́ТИ, ОБРІ́ЗУВАТИ, ОБРІЗА́ТИ, РІ́ЗАТИ розм.; СПИ́ЛЮВАТИ, СТИНА́ТИ, ОБТИНА́ТИ (різко, повністю); ЗСТРИГА́ТИ (волосся, вовну і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
- зітнути — ЗІТНУ́ТИ¹ див. стина́ти¹. ЗІТНУ́ТИ² див. стина́ти². Словник української мови в 11 томах