зітліти

Зітліти, -тлію, -єш

гл. Истлѣть. Шовкова хусточка від сльозів зітліла. Гол. І. 191.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зітліти — зітлі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зітліти — див. зотлівати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зітліти — ЗІТЛІ́ТИ див. зотліва́ти. Словник української мови в 11 томах