зітліти Зітліти, -тлію, -єш гл. Истлѣть. Шовкова хусточка від сльозів зітліла. Гол. І. 191. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках зітліти — зітлі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови зітліти — див. зотлівати. Великий тлумачний словник сучасної мови зітліти — ЗІТЛІ́ТИ див. зотліва́ти. Словник української мови в 11 томах