зрадниця

Зрадниця, -ці

ж. Измѣнница, предательница. Ой ти, дівице, моя зраднице, зрадила мене молодого. Чуб. V. 410.

Значення в інших словниках

1. зрадниця — зра́дниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. зрадниця — -і. Жін. до зрадник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зрадниця — Зра́дниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. зрадниця — ЗРА́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до зра́дник. «Ні, ні,— думалось їй,— не буде того.. Я не стану зрадницею свого краю!» (Фр., VI, 1951, 67); [Середа:] Бувають друзі, які на словах хороші, а на ділі готові підкласти своєму другу свиню.  Словник української мови в 11 томах