Значення в інших словниках
-
зрадниця —
зра́дниця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
зрадниця —
Зра́дниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
зрадниця —
ЗРА́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до зра́дник. «Ні, ні,— думалось їй,— не буде того.. Я не стану зрадницею свого краю!» (Фр., VI, 1951, 67); [Середа:] Бувають друзі, які на словах хороші, а на ділі готові підкласти своєму другу свиню.
Словник української мови в 11 томах
-
зрадниця —
Зрадниця, -ці ж. Измѣнница, предательница. Ой ти, дівице, моя зраднице, зрадила мене молодого. Чуб. V. 410.
Словник української мови Грінченка