зраділий

Зраділий, -а, -е

Обрадовавшійся. Боже, гарно!... токоче її зраділе серце. Мир. Пов. II. 84.

Значення в інших словниках

1. зраділий — зраді́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зраділий — Врадуваний; ЖМ. радісний, веселий.  Словник синонімів Караванського
3. зраділий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до зрадіти. 2》 у знач. прикм. Який зрадів, відчув радість; радісний, веселий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зраділий — РА́ДІСНИЙ (який відчуває радість; який виражає радість; сповнений радості, задоволення); ЗРАДІ́ЛИЙ (який відчув радість); УТІ́ШНИЙ (ВТІ́ШНИЙ) (який приносить утіху, радість; який виражає радість, задоволення)...  Словник синонімів української мови
5. зраділий — ЗРАДІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до зраді́ти. Соломія вивела з юрми зраділого такою ласкою Івана (Коцюб., І, 1955, 378). 2. у знач. прикм. Який зрадів, відчув радість; радісний, веселий.  Словник української мови в 11 томах