Великий тлумачний словник сучасної мови

зраділий

зраді́лий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до зрадіти.

2》 у знач. прикм. Який зрадів, відчув радість; радісний, веселий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. зраділий — зраді́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. зраділий — Врадуваний; ЖМ. радісний, веселий.  Словник синонімів Караванського
  3. зраділий — РА́ДІСНИЙ (який відчуває радість; який виражає радість; сповнений радості, задоволення); ЗРАДІ́ЛИЙ (який відчув радість); УТІ́ШНИЙ (ВТІ́ШНИЙ) (який приносить утіху, радість; який виражає радість, задоволення)...  Словник синонімів української мови
  4. зраділий — ЗРАДІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до зраді́ти. Соломія вивела з юрми зраділого такою ласкою Івана (Коцюб., І, 1955, 378). 2. у знач. прикм. Який зрадів, відчув радість; радісний, веселий.  Словник української мови в 11 томах
  5. зраділий — Зраділий, -а, -е Обрадовавшійся. Боже, гарно!... токоче її зраділе серце. Мир. Пов. II. 84.  Словник української мови Грінченка