зрубити

Зруби́ти, -блю́, -биш

гл. Сдѣлать срубъ. Зрубив хату. Н. Вол. у.

Значення в інших словниках

1. зрубити — зруби́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. зрубити — зрублю, зрубиш; мн. зрублять; док., перех., рідко. Побудувати з колод, брусів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зрубити — ЗРУБИ́ТИ, зрублю́, зру́биш; мн. зру́блять, док., перех., рідко. Побудувати з колод, брусів. Зрубив хату (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах