1. Словник української мови Грінченка

зрубити

Зруби́ти, -блю́, -биш

гл. Сдѣлать срубъ. Зрубив хату. Н. Вол. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зрубити — зруби́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. зрубити — зрублю, зрубиш; мн. зрублять; док., перех., рідко. Побудувати з колод, брусів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зрубити — ЗРУБИ́ТИ, зрублю́, зру́биш; мн. зру́блять, док., перех., рідко. Побудувати з колод, брусів. Зрубив хату (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах