зрубити

зруби́ти

зрублю, зрубиш; мн. зрублять; док., перех., рідко.

Побудувати з колод, брусів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зрубити — зруби́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. зрубити — ЗРУБИ́ТИ, зрублю́, зру́биш; мн. зру́блять, док., перех., рідко. Побудувати з колод, брусів. Зрубив хату (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  3. зрубити — Зруби́ти, -блю́, -биш гл. Сдѣлать срубъ. Зрубив хату. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка