зрубити
зруби́ти
зрублю, зрубиш; мн. зрублять; док., перех., рідко.
Побудувати з колод, брусів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зрубити — зруби́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- зрубити — ЗРУБИ́ТИ, зрублю́, зру́биш; мн. зру́блять, док., перех., рідко. Побудувати з колод, брусів. Зрубив хату (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- зрубити — Зруби́ти, -блю́, -биш гл. Сдѣлать срубъ. Зрубив хату. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка