зуздріти

Зуздріти, -дрю, -риш

гл. Увидѣть, узрѣть. Стрілець такий, що аби зуздрів на око, то вже й його. ЗОЮР. II. 203. Шукатимеш — не зуздриш мене оком. К. Іов. 16.

Значення в інших словниках

1. зуздріти — зу́здріти дієслово доконаного виду побачити, угледіти діал.  Орфографічний словник української мови
2. зуздріти — -рю, -риш, док., перех., діал. Побачити, угледіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зуздріти — ПОБА́ЧИТИ (сприйняти зором), СПОСТЕРЕГТИ́, НАБА́ЧИТИ розм., НАГЛЯ́НУТИ розм., НАГЛЯ́ДІТИ розм., НАГЛЕ́ДІТИ розм., УГЛЕ́ДІТИ (ВГЛЕ́ДІТИ) розм., УГЛЯ́ДІТИ (ВГЛЯ́ДІТИ) розм. рідше, ЗГЛЯ́ДІТИ (ЗОГЛЯ́ДІТИ) розм., ЗГЛЯ́ДІТИСЯ (ЗОГЛЯ́ДІТИСЯ) розм.  Словник синонімів української мови
4. зуздріти — ЗУ́ЗДРІТИ, рю, риш, док., перех., діал. Побачити, угледіти. В ставочку Пліточка дрібненька Знічев’я зуздріла на удці черв’яка, І так була раденька! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 80); Коваль зуздрів його [о. Нестора] ще від брами (Фр., VII, 1951, 57).  Словник української мови в 11 томах