нар. Часто. Щоб ти в мене, донько, зчаста не бувала. Гол. І. 195.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
зчаста —
Зча́ста. Часто, часто-густо Поодиноким товариствам порозуміти ся межи собою тяжко буде, а зчаста і неможливо (Б., 1895, 1, 3).
Українська літературна мова на Буковині
зчаста —
присл., діал. Часто.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зчаста —
Зча́ста, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
зчаста —
ЗЧА́СТА, присл., діал. Часто. Коні, здані на власну волю, самі шукали собі стежки серед сутінків і, зчаста форкаючи, тюпали звільна по похилій каменистій дорозі (Фр., VI, 1951, 60); — Рахіра забігає тепер уже зчаста, а не раз і по кілька день пробуває у своєї тітки ворожки (Коб., II, 1956, 174).
Словник української мови в 11 томах