зчинитися

Зчинятися, -ня́юся, -єшся

сов. в. зчини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Происходить, произойти, совершиться, подняться.

Значення в інших словниках

1. зчинитися — зчини́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зчинитися — див. зчинятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зчинитися — ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо — мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ́), ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови
4. зчинитися — ЗЧИНИ́ТИСЯ див. зчиня́тися.  Словник української мови в 11 томах