зчинитися

Зчинятися, -ня́юся, -єшся

сов. в. зчини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Происходить, произойти, совершиться, подняться.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зчинитися — зчини́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зчинитися — див. зчинятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зчинитися — ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо — мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ́), ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
  4. зчинитися — ЗЧИНИ́ТИСЯ див. зчиня́тися. Словник української мови в 11 томах