зчинитися
Зчинятися, -ня́юся, -єшся
сов. в. зчини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Происходить, произойти, совершиться, подняться.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зчинитися — зчини́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зчинитися — див. зчинятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зчинитися — ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо — мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ́), ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
- зчинитися — ЗЧИНИ́ТИСЯ див. зчиня́тися. Словник української мови в 11 томах