Словник української мови Грінченка

зчищати

Зчищати, -ща́ю, -єш

сов. в. зчи́стити, -зчищу, -стиш, гл. Счищать, счистить.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. зчищати — зчища́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. зчищати — див. чистити  Словник синонімів Вусика
  3. зчищати — -аю, -аєш, недок., зчистити, зчищу, зчистиш, док., перех. Знімати, видаляти з якої-небудь поверхні бруд або щось непотрібне, зайве. || Зрізати чи обдирати шкірку з овочів, плодів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зчищати — ЗЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗЧИ́СТИТИ, зчи́щу, зчи́стиш, док., перех. Знімати, видаляти з якої-небудь поверхні бруд або щось непотрібне, зайве. Жан посадив пляму з сметани на адміральську тужурку, і «міноносець» старанно зчищав серветкою мокре (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах