зчищати

ЗЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗЧИ́СТИТИ, зчи́щу, зчи́стиш, док., перех. Знімати, видаляти з якої-небудь поверхні бруд або щось непотрібне, зайве.

Жан посадив пляму з сметани на адміральську тужурку, і «міноносець» старанно зчищав серветкою мокре (Коцюб., II, 1955, 388);

О. Артемій.. все запрошував людей зістатись після служби божої і прибрати та зчистити цвинтар, само по собі без плати (Н.-Лев., IV, 1956, 187);

// Зріза́ти або обдирати шкірку з овочів, плодів.

Параска — повногруда жінка років п’ятдесяти — поставила на стіл варену картоплю в «мундирах».. Їли мовчки. Зчищаючи лушпиння, зосереджено хукали на пальці (Руд., Остання шабля, 1959, 20).

Значення в інших словниках

1. зчищати — зчища́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зчищати — див. чистити  Словник синонімів Вусика
3. зчищати — -аю, -аєш, недок., зчистити, зчищу, зчистиш, док., перех. Знімати, видаляти з якої-небудь поверхні бруд або щось непотрібне, зайве. || Зрізати чи обдирати шкірку з овочів, плодів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зчищати — Зчищати, -ща́ю, -єш сов. в. зчи́стити, -зчищу, -стиш, гл. Счищать, счистить.  Словник української мови Грінченка