зябра —
зя́бра іменник жіночого роду частіше вживається в множині
Орфографічний словник української мови
зябра —
-бер, мн. (одн. зябра, -и, ж.). Органи дихання в риб та деяких інших водяних тварин, які дихають киснем, розчиненим у воді.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зябра —
Органи газообміну у водних тварин; різного виду, тонкостінні, з розвиненою системою кровоносних судин; у безхребетних переважно внутрішні з., у риб — зовнішні з.
Універсальний словник-енциклопедія
зябра —
бра́ти / взя́ти за зя́бра (за жа́бри) кого і без додатка. 1. Примушувати кого-небудь виконувати, робити щось; настирливо домагатися чогось. — А ти з характером, за зябра береш (Ю.
Фразеологічний словник української мови
зябра —
ЗЯ́БРА мн. (органи дихання), ЖА́БРА рідше, ХАВКИ́ діал. Воєводський дозорець у лівій руці тримав за зябра велику щуку (І. Ле); Щука зівала жабрами і кидалася в мисці з водою (Григорій Тютюнник).
Словник синонімів української мови
зябра —
ЗЯ́БРА, бер, мн. (одн. зя́бра, и, ж.). Органи дихання в риб та деяких інших водяних тварин, які дихають киснем, розчиненим у воді. Як мешканець водного середовища, рак дихає зябрами — ніжними бахромчастими виростами тіла (Зоол.
Словник української мови в 11 томах