Словник української мови Грінченка

зікратий

Зікратий, -а, -е

Бѣлоглазый. Зікратий кінь. Черк. у. І на зікратого сам сівши, на штурм їх не веде, а мчить. Котл. Ен. V. 30.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. зікратий — див. балакучий  Словник синонімів Вусика