зімовник

Зімовни́к, -ка

м. Зимнее жилице запорожца внѣ Сѣчи. Сидів він зімовником серед дикого степу на Низу. К. ЧР. 13.

Значення в інших словниках

1. зімовник — див. дім; оселя  Словник синонімів Вусика