з'єретичити З'єрети́чити, -чу, -чиш гл. Сдѣлать еретикомъ. З'єретичені пани. К. ПС. 91. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках з'єретичити — з'єрети́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови