йно

Йно

нар. = іно. Не буду казати, йно дуду мовчати. Грин. III. 397.

Значення в інших словниках

1. йно — Йно: — лише, тільки [6]  Словник з творів Івана Франка
2. йно — йно 1 прислівник тільки, лише незмінювана словникова одиниця діал. йно 2 сполучник як тільки незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
3. йно — ЙНО див. іно́.  Словник української мови в 11 томах