кабанюга

Кабаню́га, -ги

м. ув. отъ кабан. Желех.

Значення в інших словниках

1. кабанюга — кабаню́га іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кабанюга — -и, ч. Збільш. до кабан. Годований кабанюга.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кабанюга — КАБАНЮ́ГА, и, ч. Збільш. до каба́н. Годований кабанюга; *У порівн. Закліпав [Демид] до владики білими щетинкуватими віями, як ображений на неуважного скотаря товстенний кабанюга (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 283).  Словник української мови в 11 томах