кабанюга

Кабаню́га, -ги

м. ув. отъ кабан. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кабанюга — кабаню́га іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кабанюга — -и, ч. Збільш. до кабан. Годований кабанюга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кабанюга — КАБАНЮ́ГА, и, ч. Збільш. до каба́н. Годований кабанюга; *У порівн. Закліпав [Демид] до владики білими щетинкуватими віями, як ображений на неуважного скотаря товстенний кабанюга (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 283). Словник української мови в 11 томах