кабанюга
Кабаню́га, -ги
м. ув. отъ кабан. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кабанюга — кабаню́га іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кабанюга — -и, ч. Збільш. до кабан. Годований кабанюга. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кабанюга — КАБАНЮ́ГА, и, ч. Збільш. до каба́н. Годований кабанюга; *У порівн. Закліпав [Демид] до владики білими щетинкуватими віями, як ображений на неуважного скотаря товстенний кабанюга (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 283). Словник української мови в 11 томах