кабанюга
КАБАНЮ́ГА, и, ч. Збільш. до каба́н.
Годований кабанюга; *У порівн. Закліпав [Демид] до владики білими щетинкуватими віями, як ображений на неуважного скотаря товстенний кабанюга (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 283).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
кабанюга —
кабаню́га іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
кабанюга —
-и, ч. Збільш. до кабан. Годований кабанюга.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кабанюга —
Кабаню́га, -ги м. ув. отъ кабан. Желех.
Словник української мови Грінченка