1. Словник української мови в 11 томах

кабанюга

КАБАНЮ́ГА, и, ч. Збільш. до каба́н.

Годований кабанюга; *У порівн. Закліпав [Демид] до владики білими щетинкуватими віями, як ображений на неуважного скотаря товстенний кабанюга (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 283).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кабанюга — кабаню́га іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кабанюга — -и, ч. Збільш. до кабан. Годований кабанюга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кабанюга — Кабаню́га, -ги м. ув. отъ кабан. Желех. Словник української мови Грінченка