Словник української мови Грінченка

каблука

Каблука, -ки

ж.

1) Кольцо вообще какое бы то ни было.

2) Кольцо, перстень. Вони твої білиї руки поламають, вони твої срібні каблуки поздіймають. Чуб. V. 304. ум. каблучка.

Словник української мови Грінченка