кадило
Кадило, -ла
с.
1) Кадильница. Дяк співа, попи з кадилами, з кропилом. Шевч. З кадила дим по церкві пішов.
2) Ѳиміамъ, ладонь. Дурному персвазія, а умерлому кадило, то все єдно. Ном. № 12967.
3) раст. Melittis Mellissophyllum L. ЗЮЗО. І. 128.
4) — дике. раст. Lamium maculatum. Лв. 99.
Словник української мови Грінченка