кадило

роздму́хувати (роздува́ти) / роздму́хати (розду́ти) кади́ло. 1. зневажл. Знімати навколо чогось галас, балачки і т. ін. Пан радник таки хоче роздмухати кадило? Ну, що ж! Тим гірше для нього (І. Кулик). 2. Розширювати яке-небудь починання, справу. Богобоязливий Кіндрат .. господарське кадило почав роздувати з маленького (О. Ковінька); — Новий цех організовуватиму.. Спершу це не цех буде, а так — невеличка установка. А там подивимось. Проте мені вже видно: таке кадило роздмухаємо… (Ю. Шовкопляс); Депутати мусять всім поклонитись, щоб виманити царицю до Києва. Не треба лякати петиціями, встигнете зробити усе те дома і в слушну годину; дома роздуємо кадило (М. Лазорський).

як (мов, ні́би і т. ін.) ме́ртвому кади́ло, зі сл. допомага́ти, помага́ти і под. Уживається для вираження повного заперечення змісту слова; зовсім не (допомагати). Піп відправив кілька молебнів во здравіє болящого раба Божого Єфремія, але .. йому те допомогло як мертвому кадило... (В. Речмедін). як уме́рлому кади́ло. Так помагає як умерлому кадило (Укр.. присл..).

Значення в інших словниках

1. кадило — кади́ло іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. кадило — 1. Те саме, що ладан; 2. Те саме, що кадильниця  Словник церковно-обрядової термінології
3. кадило — [кадило] -ла, м. (на) -л'і  Орфоепічний словник української мови
4. кадило — -а, с. 1》 Металевий посуд на довгих ланцюжках із прорізною накривкою для куріння ладаном під час відправи православного й католицького релігійного культу. 2》 Однорічна трав'яниста рослина, квітки якої розкриваються вночі й сильно, приємно пахнуть.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. кадило — кади́ло: ◊ < потрібно > як вме́рлому кади́ло → вмерлий  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. кадило — Не боїться чорт кадила, але кропила. Вірування простолюддя, що свячена вода має силу прогнати чорта, а кадило ні. Не поможе бабі й кадило, коли бабу сказило. Злої вдачі не направиш і святими ритуалами. Не тикай йому кадило, бо йому ніс заступило.  Приповідки або українсько-народня філософія
7. кадило — А, ч. Автомобіль «Opel Kadett». Їду на якомусь грьобаному кадилі і ще щось пікає.  Словник сучасного українського сленгу
8. кадило — КАДИ́ЛО, а, с. 1. Металевий посуд на довгих ланцюжках із прорізною накривкою для куріння ладаном під час відправи православного й католицького релігійного культу. Будем, брате, З багряниць онучі драти, Люльки з кадил закуряти (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
9. кадило — Кадило, -ла с. 1) Кадильница. Дяк співа, попи з кадилами, з кропилом. Шевч. З кадила дим по церкві пішов. 2) Ѳиміамъ, ладонь. Дурному персвазія, а умерлому кадило, то все єдно. Ном. № 12967. 3) раст. Melittis Mellissophyllum L. ЗЮЗО. І. 128. 4) — дике. раст. Lamium maculatum. Лв. 99.  Словник української мови Грінченка