ж.? Ой увійди, батеньку, увійди, з кайми віночок іздійму. Мил. 130.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
кайма —
правильніше: облямівка
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
кайма —
кайма́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири кайми́
Орфографічний словник української мови
кайма —
див. облямівка; стрічка
Словник синонімів Вусика
кайма —
-и, ж. Те саме, що облямівка; лямівка, обвідка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кайма —
Торочка, бабінка, байор, басан, бемежок, берег, габа, крайка, окрайка, лямівка, облямівка, смуга, див. обшивка
Словник чужослів Павло Штепа
кайма —
ОБЛЯМІ́ВКА (оздоблення у вигляді вишивки, смужки тканини, хутра і т. ін. на місцях стику або по краях одягу, взуття і т. ін.), ЛЯМІВКА, О́БВІ́ДКА, ОТОРО́ЧКА (ОБТОРО́ЧКА рідше), КАЙМА́, КАНТ, ЛИ́ШТВА, ОБШИ́ВКА, ОБШИТТЯ́, ОКАНТО́ВКА (ОБКАНТО́ВКА розм.
Словник синонімів української мови
кайма —
КАЙМА́, и, ж. Те саме, що облямі́вка; лямівка, обвідка. Шила [дівчина] йому хусточку з каймою (Щог., Поезії, 1958, 122); Була вона одягнута, як належало, — у білій сукні тонкого шовку з срібними пальметами по всій тканині, облямованій широкою темною каймою (Скл., Святослав, 1959, 30).
Словник української мови в 11 томах