Значення в інших словниках
-
каламарчик —
калама́рчик іменник чоловічого роду рідко
Орфографічний словник української мови
-
каламарчик —
-а, ч., заст. Зменш. до каламар 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
каламарчик —
КАЛАМА́РЧИК, а, ч., заст. Зменш. до калама́р 1, 2. Маршалок поставив зі стола каламарчика та перо (Ле, Наливайко, 1957, 105); Тут [на полиці] було аж три чашечки, та все золотом поцяцьковані.., багато каламарчиків, то з тоненькими шийками, то пузатих (Григ., Вибр., 1959, 257).
Словник української мови в 11 томах