каламарчик

Значення в інших словниках

1. каламарчик — калама́рчик іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
2. каламарчик — -а, ч., заст. Зменш. до каламар 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. каламарчик — КАЛАМА́РЧИК, а, ч., заст. Зменш. до калама́р 1, 2. Маршалок поставив зі стола каламарчика та перо (Ле, Наливайко, 1957, 105); Тут [на полиці] було аж три чашечки, та все золотом поцяцьковані.., багато каламарчиків, то з тоненькими шийками, то пузатих (Григ., Вибр., 1959, 257). Словник української мови в 11 томах