каламарчик

калама́рчик

-а, ч., заст.

Зменш. до каламар 1), 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каламарчик — калама́рчик іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. каламарчик — КАЛАМА́РЧИК, а, ч., заст. Зменш. до калама́р 1, 2. Маршалок поставив зі стола каламарчика та перо (Ле, Наливайко, 1957, 105); Тут [на полиці] було аж три чашечки, та все золотом поцяцьковані.., багато каламарчиків, то з тоненькими шийками, то пузатих (Григ., Вибр., 1959, 257). Словник української мови в 11 томах
  3. каламарчик — Каламарчик, -ка м. ум. отъ каламарь. Словник української мови Грінченка