каміння
Камі́ння, -ня
с. соб.
1) Камни. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума про братів озівських. Зможе Бог з каміння свого підняти дітей Авраамові. Єв. Л. III. 8.
2) Жернова.
Словник української мови ГрінченкаКамі́ння, -ня
с. соб.
1) Камни. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума про братів озівських. Зможе Бог з каміння свого підняти дітей Авраамові. Єв. Л. III. 8.
2) Жернова.
Словник української мови Грінченка