камінюка

Камінюка, -ки

ж. Камень (одинъ). Чи бачиш, у неї є серце, і ти замість його кладеш камінюку. Шевч. 293. см. каменюка.

Значення в інших словниках

1. камінюка — каміню́ка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. камінюка — див. каменюка.  Великий тлумачний словник сучасної мови