канупер
Канупер и канупір, -ру
м.
1) Калуферъ, Tanacetum balsamita. Вх. Пч. І. 13. З-за плота виглядали чорнобрівчики, васильки і канупер. Стор.
2) канупирь пільний. раст. Salvia pratensis. Лв. 101. ум. кануперець. Грин. III. 539.
Словник української мови Грінченка