канупер

КАНУ́ПЕР, у, ч. (Tranacetum balsamita L.). Багаторічна трав’яниста рослина, що має приємний запах і вживається як прянощі.

Під самими вікнами.. цвіли кущі рожі, бузку.., росли лелії, півонія, пахучий канупер (Н.-Лев., І, 1956, 349);

В лузі клечання зламаєм, Чебрецю понариваєм, Ще й кануперу і м’яти, Щоб у хаті діл заслати (Щог., Поезії, 1958, 436);

Росла тут рута-м’ята, любисток і канупер (Донч., VI, 1957, 30).

Значення в інших словниках

1. канупер — кану́пер іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. канупер — -у, ч. Багаторічна трав'яниста рослина, що має приємний запах і вживається як прянощі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. канупер — Кану́пер, -неру, -рові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. канупер — Канупер и канупір, -ру м. 1) Калуферъ, Tanacetum balsamita. Вх. Пч. І. 13. З-за плота виглядали чорнобрівчики, васильки і канупер. Стор. 2) канупирь пільний. раст. Salvia pratensis. Лв. 101. ум. кануперець. Грин. III. 539.  Словник української мови Грінченка