канупер
КАНУ́ПЕР, у, ч. (Tranacetum balsamita L.). Багаторічна трав’яниста рослина, що має приємний запах і вживається як прянощі.
Під самими вікнами.. цвіли кущі рожі, бузку.., росли лелії, півонія, пахучий канупер (Н.-Лев., І, 1956, 349);
В лузі клечання зламаєм, Чебрецю понариваєм, Ще й кануперу і м’яти, Щоб у хаті діл заслати (Щог., Поезії, 1958, 436);
Росла тут рута-м’ята, любисток і канупер (Донч., VI, 1957, 30).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- канупер — кану́пер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- канупер — -у, ч. Багаторічна трав'яниста рослина, що має приємний запах і вживається як прянощі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- канупер — Кану́пер, -неру, -рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- канупер — Канупер и канупір, -ру м. 1) Калуферъ, Tanacetum balsamita. Вх. Пч. І. 13. З-за плота виглядали чорнобрівчики, васильки і канупер. Стор. 2) канупирь пільний. раст. Salvia pratensis. Лв. 101. ум. кануперець. Грин. III. 539. Словник української мови Грінченка