Значення в інших словниках
-
капосник —
ка́посник іменник чоловічого роду, істота зневажл.
Орфографічний словник української мови
-
капосник —
Пустун, каверзник, ЗБИТОШНИК; пор. ШИБЕНИК.
Словник синонімів Караванського
-
капосник —
див. бешкетник
Словник синонімів Вусика
-
капосник —
-а, ч., зневажл. Той, хто робить капості.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
капосник —
НЕГІ́ДНИК (безчесна, підла людина), МЕРЗО́ТНИК, ПОГА́НЕЦЬ підсил. розм., ПАРАЗИ́Т підсил. розм.; ПІДЛО́ТНИК, ЛИЧИ́НА, ГАДЮ́КА, ГАД, ГА́ДИНА, ЗМІЯ́, ЗМІЙ, ЗМІЮ́КА підсил. (лайл. і зневажл. — про злу, підступну людину); КА́ПОСНИК розм.
Словник синонімів української мови
-
капосник —
Ка́посник, -ка; -ники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
капосник —
КА́ПОСНИК, а, ч., зневажл. Той, хто робить капості. Галя мовчить, насупилась.— Той капосник зобижав (Мирний, IV, 1955, 106).
Словник української мови в 11 томах