капшук
Капшук, -ка
м.
1) Кошелекъ. Повнісінький капшук золота і срібла. Стор. бря́знути капшуком. Дать денегъ, раскошелиться. Брязнув капшуком перед владикою, — той і вимудрував щось на Сомка. К. ЧР. 26.
2) мн. раст. Земляника, Fragaria vesca L, a также и клубника, Fragaria collina L. Подольск. г. ЗЮЗО. I. 123. ум. капшучок. Не находив ти часом у себе... капшучка із грішми? Де ж то! Найшла моя жінка... ми гроші забрали, а капшук викинули. Рудч. Ск. II. 144.
Словник української мови Грінченка